говорити — Говорить говорити (1) 1. Перен. граять, каркать: Тогда по Рускои земли рѣтко ратаевѣ кикахуть, нъ часто врани граяхуть, трупіа себѣ дѣляче, а галици свою рѣчь говоряхуть, хотять полетѣти на уедіе. 17. Птици небесныя пасущеся то под синие оболока … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
говорити — ГОВОР|ИТИ (6), Ю, ИТЬ гл. 1. Роптать, жаловаться на кого л.: начаша людьѥ говорити на воеводу ЛИ ок. 1425, 63 об. (1068). 2. Разговаривать: стерезисѩ праз(д)нословь˫а и кощюнъ. с мирьскими не говори. паче же съ ѹными и с дѣтми. СбЧуд XIV, 285г; а … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
говорити — [говори/тие] воур у/, о/риеш; нак. ри/, воур і/т … Орфоепічний словник української мови
говорити — 1) (володіти рідною / чужою мовою; користуватися чужою мовою), розмовляти, балакати; лопота[і]ти (незрозумілою для слухача мовою) Пор. белькотати 2) (передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось), казати, промовляти, вимовляти,… … Словник синонімів української мови
говорити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
глаяти — говорити [I] … Толковый украинский словарь
бесьідувати — говорити … Лемківський Словничок
бочка — говорити з іншої бочки: з іншого боку, інакше підходячи [V] з іншої бочки: з іншого боку [XIX] Жаль тільки, що вони не пригадають собі, що всілякі попи вже ось трохи не тисячу літ клеплють тому народові о тих «вищих завданнях», а він усе таки, по … Толковый украинский словарь
масно — (говорити): улесливо [IV] … Толковый украинский словарь
брехати — (говорити неправду), прибріхувати, прибрехати, оббріхувати, оббрехати, обманювати, обманути, обманити (як пом якшене позначення); відливати кулі, підпускати москаля, возити попа в решеті, гнати, заливати розм. (вигадуючи щось) … Словник синонімів української мови
